субота, 12 січня 2019 р.

Пасхальна постановка, або Пасхальне дійство


С. І. Шаменков

Вже сьомий рік поспіль кожної весни напередодні свята Великодня в Одесі проходить так звана «Пасхальна реконструкція». Останні два роки постановка відбувається на центральній вулиці міста – Дерибасівський, збираючи сотні учасників та тисячі глядачів, не лише мешканців, але й гостей міста. Дехто спеціально приїжджає в ці дні в Одесу, аби взяти участь чи хоча б подивитися на це непересічне дійство. Цей захід проходить за участю фонду «Добрий самарянин» та військово-історичної групи «VEMI – Вексиляція військ Нижньої Мезії», що реконструює матеріальну культуру, озброєння та спорядження римських легіонерів, які перебували на наших теренах на початку другого століття нашої ери. Також в організації дійства беруть участь та допомагають мешканці, гості міста та різні організації.

Коріння таких інсценізацій сягають часів раннього середньовіччя. Такі вистави є формою театрального мистецтва як в ранньому середньовіччі, так і в наш час. Відомо, що вже з IX століття в Європі Пасхальні читання текстів про поховання Ісуса Христа супроводжувалося символічними театральними постановками. Вже в ранньому середньовіччі випрацьовується показ таких вистав, під час яких актори показували епізоди з життя Ісуса Христа, починаючи з його народження та закінчуючи його стратою, погребінням та воскресінням. Саме з таких постановок-дійств в історії європейського театру починається формування такого театрального жанру як драма. Такі літургічні постановки-драми показували циклічно під час свят Різдва та Великодня. Наприклад, на свято Різдва, священики зображували євангельських пастухів, що йдуть в Назарет до святого немовляти. Священик, який служив літургію, питав у них: «Кого ви шукаєте, пастирі, біля стійла?», і на це була відповідь: «Спасителя нашого, Христа».

Діалогізація літургійної меси відбувалася за аналогією з антифонним співом, що складається зі співочого дуету. Час від часу читання Євангелія діалогізувалося, текст вимовлявся від імені самих євангельських персонажів, створювалося щось на кшталт інсценування, яке завершувалася співом хору, далі меса продовжувалася. Найбільш ранньою літургійною драмою вважається сцена Марії, яка прийшла до гробу Христа. Розігрувалася ця драма в великодні дні, починаючи з IX століття. Упродовж століть літургійна драма розповідала про різні євангельські події, в тому числі вже з XII століття відомі дійства, пов’язані з судом Пілата, Христом та сотником (центуріоном) Лонгіном.

Починаючи з XІІ століття, театральні євангельські інсценізації вийшли з церковних стін на вулицю та почали виконуватися не лише в церковні свята, а й під час ярмарків, при чому сюжетні лінії охоплювали різні ново- та старозавітні сюжети. Відлуння таких вистав нам відомі і в Україні – це різдвяні народні вертепи та постановки, про що писав, наприклад, І. Франко.
В наш час євангельські постановки є абсолютно звичним явищем не тільки для всієї Європи, але й всього світу. Подібні постановки проводяться в багатьох країнах. Що ж з себе являє дійство, що щорічно проходить в Одесі в перевеликодній тиждень?

Напередодні інсценізації встановлюється табір римських військ. Переодягнені в античні костюми учасники майбутнього дійства, разом з реконструкторами, а останнім часом це не тільки військово-історична група «VEMI», але й учасники клубів реконструкції з Чехії та Румунії, розповідають всім зацікавленим про античні часи, про час, в якому жив Ісус Христос, про те, як жили в той час прості люди та жовніри. Також зазвичай перехожі здивовано довідуються, що в античні часи місцевість, де зараз розташовано місто Одеса,була густо заселена грецькими колоністами ще з V століття до н.е., коли тут стояли давньогрецькі поселення. На теренах сучасного міста знаходили та знаходять залишки античних будівель, локалізовано акрополь. Під час будівельних робіт знаходять посуд, монети та інші археологічні артефакти. В давньоримські часи наша місцевість входила до складу Римської Імперії, перебуваючи у складі провінції Нижня Мезія. В Тірі (Білгород-Дністровський) стояла римська залога, а узбережжя, порт та поселення на місці сучасної Одеси контролювалися римлянами.

В суботу учасники, а це переважно непрофесійні актори, віряни різних конфесій чи просто мешканці та гості міста з різними релігійними поглядами інсценізують останні години земного життя Ісуса Христа.

Вся постановка відбувається на тлі декорацій, що відносять глядача та учасників в Єрусалим І століття нашої ери. Кілька сотень переодягнених учасників, з власноруч підготовленими костюмами (які виконані з різними підходами, від повноцінних наукових реконструкцій одягу та спорядження до дещо спрощеного одягу, що дозволяє взяти участь у дійстві), глядач може побачити давньоєврейських священиків, мешканців Юдеї, царя Ірода зі своїми палацовими слугами та охороною, намісника (прокуратора) Понтія Пілата та його військо, а також мешканців Юдеї – персонажів Євангелія.

Дійство починається з засудження священиками Ісуса, суду Пілата та шляху до міста страти. Фактично ілюструється всім відомий «Хресний шлях», який є святим та канонічним для будь-яких християнських церков, показуються так звані станції хресного шляху. Далі все відбувається згідно з текстом Євангелія, зі смертного вироку, що виніс синедріон (першої станції), а закінчується на дев’ятій станції, перед моментом, де з Ісуса знімається одяг та відбувається сама страта. Учасниками постановки не показуються жорстокі епізоди: побиття, страждання засудженого на хресті та усі подальші події. Тож учасники постановки жодним чином не переходять межу, яка може образити релігійні почуття вірян. Завершує постановку євангельський епізод, пов’язаний з римським центуріоном Лонгіном, зціленням його дитини, та його родиною. Далі зачитуються євангельські тексти, відбувається проповідь священиків та виступ хору.

Таке дійство як Пасхальна реконструкція, крім театральної складової, має ще один важливий сенс. Пасхальна реконструкція є одним з варіантів євангелізації – донесення благої вісті про Ісуса Христа. Йдеться про духовну мету, глядачам та учасникам дається можливість замислитись, що ж відбулося дві тисячі тому в ці дні на Великдень, над тим, за кого та чому віддав своє життя Син Божий. Це шанс нагадати, що свято Пасхи для тих, хто вірить в Ісуса Христа – це не час для куштування алкогольних напоїв та шашлику на природі, не забава, не відпочинок, а час для глибокого духовного пошуку.

Пасхальна реконструкція має ще й важливу освітню складову. Участь та допомога груп військово-історичної реконструкції дає можливість глядачам та учасникам почути, побачити та потримати в руках репліки багатьох речей, що відомі за євангельськими оповіданнями і якими користувалися в І–ІІ століттях нашої ери: від звичайних побутових та кухонних предметів, до реплік військового спорядження римських легіонерів та юдеїв.

Глядачі та учасники під час інсценізації отримують можливість зануритися в історію, дізнатися цікаві подробиці життя в ту епоху, а ті, хто бере участь у дійстві, переживають такий спектр емоцій, завдяки яким досягається так званий ефет присутності, під час інсценізації в якісь моменти відбувається перенесення свідомості, коли ніби на машині часу людина опиняється посеред подій, що відбулися дві тисячі років тому, бере участь в них та співчуває...

Отже, Пасхальна реконструкція, Пасхальне дійство сучасними методами лише продовжує традиції, які було закладено ще в ранньому середньовіччі. Така постановка на євангельські сюжети є спільною спадщиною української та європейської культури. Така інсценізація не може зачепити та образити будь-кого, хто вірує в Ісуса Христа.

четвер, 10 січня 2019 р.

Відеозапис лекції «Римська військова присутність у Північному Причорномор’ї»

Просвітній проект "Про що розповідає археологія" провів 15 грудня 2018 р. новий захід. На цей раз це була публічна лекція Марії Новіченкової «Римська військова присутність у Північному Причорномор’ї». Марія Новіченкова є автором багатьох публікацій з матеріального світу римських легіонерів І ст. до Р.Х. - І ст. від Р.Х., зокрема опублікувала чимало речей, знайдених у варварському святилищі на перевалі Гурзуфське Сідло у Криму. Зазвичай вважають, що там знайдено речі, що належали римській експедиції часів Августа, однак, на думку М. Новіченкової, там перебувають речі кількох історичних епох.
Лекція Марії Новіченкової торкається питань потрапляння Північного Причорномор'я у орбіту інтересів Римської держави, появи тут перших римлян, появи постійних гарнізонів у регіоні, а також матеріальних слідів такої присутності - знахідок, пов'язаних з римськими легіонами і допоміжними військами. Запрошуємо до перегляду відеозапису лекції.

субота, 8 квітня 2017 р.

Під захистом римських орлів. Військова присутність Риму на Півдні України у І–IV ст. - відео

Відеозапис лекції "Під захистом римських орлів. Військова присутність Риму на Півдні України у ІIV ст." у Національному музеї історії України.
Лектор Артем Папакін, військово-історична реконструкція клуб "VEMI" / "Вексиляція військ Нижньої Мезії", художні реконструкції Сергій Шаменков. 
Ставте гучність колонок на максимум! 

субота, 18 березня 2017 р.

“Під захистом римських орлів”: лекція в історичному музеї


1 квітня 2017 р. у Національному музеї історії України відбудеться лекція А. Папакіна “Під захистом римських орлів: військова присутність Риму на Півдні України у І–IV ст.” Лекція буде присвячена вітчизняній історії перших століть нової ери – періоду, коли південь сучасної України охороняли орли на римських знаменах. Протягом І ст. н.е. кордони Римської держави присунулися впритул до Дунаю, а вже за імператора Траяна (98–117) вони поширилися на північ, на території сучасних Одеської, Херсонської, Миколаївської областей та Криму. Римські військові гарнізони перебували у багатьох містах і фортецях Північного Причорномор’я. На півдні України будувалися римські фортеці, кам’яні дороги та римські лазні. Тут відбувалися гладіаторські бої, де на арені билися люди і тварини.
Лекцію прочитає Артем Папакін, кандидат історичних наук, викладач історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військовий одяг, озброєння та спорядження римських легіонерів продемонструють реконструктори з клубу “VEMI” – “Вексиляція військ Нижньої Мезії”. Авторські художні реконструкції римських воїнів покаже художник і історик одягу Сергій Шаменков.
Захід є одним з серії лекцій, що відбувається у Національному музеї історії України за ініціативою проекту “LikБез. Історичний фронт” та історичного фестивалю “Цивілізація”.
Початок о 14-00. Вхідний квиток до музею (на лекцію) коштує 10 грн.

неділя, 22 травня 2016 р.

Римська армія без шаблонів і кліше: маловідомі факти римської військової організації І – поч. ІІ ст.

17 травня група "VEMI" взяла участь у цікавому заході на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка – відкритій лекції "Римська армія без шаблонів і кліше: маловідомі факти римської військової організації І – поч. ІІ ст." Лекція проводилася у рамках "Днів Мінерви" на історичному факультеті – серії заходів, спрямованих на популяризацію військової історії України, пов'язаних з відкриттям у магістратурі університету освітньої програми "військова історія" (детальніше тут). 
Лектор, викладач університету, кандидат історичних наук Андрій Пількевич, розповів про особливості римської військової організації І – поч. ІІ ст., про пов'язані з римською армією міфи, про статуси окремих категорій солдатів і ветеранів тощо. 
Члени групи військово-історичної реконструкції "VEMI Вексиляція військ Нижньої Мезії" розповіли про реконструкцію римських легіонерів кінця І – поч. ІІ ст., про джерела для цієї реконструкції, і показали, як виглядали римські легіонери у зазначений період. Глядачам цікаво було дізнатися, чим саме корисна військово-історична реконструкція, що вона дає для з'ясування певних моментів використання озброєння римських легіонерів. 
А. Пількевич читає лекцію
"Легіонери" також з цікавістю слухають лекцію

 Демонстрація взуття

 Ipad ІІ століття
 Вексиллум




Хоч це виглядає грізно, репліки зброї цілком безпечні

Після лекції кожен охочий міг поспілкуватися з авторами реконструкцій і "помацати" репліки озброєння

пʼятниця, 6 травня 2016 р.

Поїздка до Орлівки (Аліобрікса) (відео)

В ці вихідні легіонери з VEMI побували у історичному місці - с. Орлівка Ренійського району Одеської області. Місце знамените тим, що в ІІ-ІІІ ст. від Р.Х. тут стояла римська фортеця, відома з письмових джерел під назвою Аліобрікс (Aliobrix). Фортеця Аліобрікс захищала переправу через Дунай, що вела з фортеці Новіодун (Noviodunum, сучасне м. Ісакча, Румунія) на правому березі Дунаю (римська назва - Істр, Ister) на лівий берег.
Ми побували на горбі, де розташовувалася фортеця, на археологічному розкопі на місці римської казарми, а також відвідали т.зв. Троянові вали.
Наші гіди з компанії "Салікс-екотури" зняли відеоролик про цю поїздку.


субота, 19 березня 2016 р.

"Римське минуле Одещини" - фото і відео

15 березня ми провели цікавий захід - лекцію з історії перебування території сучасної Одещини у складі Римської імперії, поєднану з реконструкціями: художніми від Сергія Шаменкова і матеріальними - від нашого клубу "Вексилляція військ Нижньої Мезії".

Фотозвіт від Олега Ровнера і "Hub Гостиная":


















Відеозвіт (фрагменти заходу) розміщено на сайті одеського телеканалу "Репортер":

http://reporter.od.ua/rekonstruktoryi-rasskazali-o-rimskom-proshlom-odesskogo-regiona/

P.S. Хто підкаже, як розмістити відео у дописі, буду дуже вдячний :)